кератит
КЕРАТИ́Т, у, ч., вет., мед.
Запалення рогівки ока.
Кератит виявляється переважно помутнінням рогівки, виразкою, болем і почервонінням ока. Може мати травматичне або інфекційне (грип, туберкульоз та ін.) походження (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кератит — керати́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кератит — -у, ч., мед. Запалення рогівки ока. Травматичний кератит — кератит, що виникає при непроникаючих травмах рогівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кератит — керати́т [від грец. κέρας (κέρατος) – ріг] запалення рогівки ока; виникає при ушкодженнях рогівки, а також як ускладнення кон’юнктивіту, туберкульозу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- кератит — КЕРАТИ́Т, у, ч. Запалення рогівки ока. Одночасно з.. кератитом.. спостерігається глухота, викликана ураженням внутрішнього вуха (Хвор. дит. віку, 1955, 269). Словник української мови в 11 томах