кератит

КЕРАТИ́Т, у, ч. Запалення рогівки ока.

Одночасно з.. кератитом.. спостерігається глухота, викликана ураженням внутрішнього вуха (Хвор. дит. віку, 1955, 269).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кератит — керати́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кератит — -у, ч., мед. Запалення рогівки ока. Травматичний кератит — кератит, що виникає при непроникаючих травмах рогівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кератит — КЕРАТИ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення рогівки ока. Кератит виявляється переважно помутнінням рогівки, виразкою, болем і почервонінням ока. Може мати травматичне або інфекційне (грип, туберкульоз та ін.) походження (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  4. кератит — керати́т [від грец. κέρας (κέρατος) – ріг] запалення рогівки ока; виникає при ушкодженнях рогівки, а також як ускладнення кон’юнктивіту, туберкульозу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука