кератит

керати́т

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кератит — -у, ч., мед. Запалення рогівки ока. Травматичний кератит — кератит, що виникає при непроникаючих травмах рогівки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кератит — КЕРАТИ́Т, у, ч., вет., мед. Запалення рогівки ока. Кератит виявляється переважно помутнінням рогівки, виразкою, болем і почервонінням ока. Може мати травматичне або інфекційне (грип, туберкульоз та ін.) походження (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. кератит — керати́т [від грец. κέρας (κέρατος) – ріг] запалення рогівки ока; виникає при ушкодженнях рогівки, а також як ускладнення кон’юнктивіту, туберкульозу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кератит — КЕРАТИ́Т, у, ч. Запалення рогівки ока. Одночасно з.. кератитом.. спостерігається глухота, викликана ураженням внутрішнього вуха (Хвор. дит. віку, 1955, 269). Словник української мови в 11 томах