керосинка
КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст.
1. Нагрівальний гасовий прилад із ґнотом; гасниця.
Софія Леонівна запалила керосинку й заходилась прягти на їй [ній] молоко та готувать дітям на вечерю молочну кашу (І. Нечуй-Левицький).
2. Гасовий ліхтар.
Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)