Орфографічний словник української мови

керосинка

кероси́нка

іменник жіночого роду

арх.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. керосинка — див. каганець  Словник синонімів Вусика
  2. керосинка — -и, ж., розм., заст. 1》 Нагрівальний гасовий прилад із ґнотом; гасниця, гасник. 2》 Гасовий ліхтар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. керосинка — КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст. 1. Нагрівальний гасовий прилад із ґнотом; гасниця. Софія Леонівна запалила керосинку й заходилась прягти на їй [ній] молоко та готувать дітям на вечерю молочну кашу (І. Нечуй-Левицький). 2. Гасовий ліхтар. Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (С. Васильченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. керосинка — КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст. 1. Нагрівальний гасовий прилад із гнотом; гасниця, гасник. Розпалив керосинку й поставив воду. 2. Гасовий ліхтар. Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (Вас., І, 1959, 343).  Словник української мови в 11 томах