керосинка
КЕРОСИ́НКА, и, ж., розм., заст.
1. Нагрівальний гасовий прилад із гнотом; гасниця, гасник.
Розпалив керосинку й поставив воду.
2. Гасовий ліхтар.
Тихо на улицях. Блимають подекуди керосинки (Вас., І, 1959, 343).
Словник української мови (СУМ-11)