кертина
КЕРТИ́НА, и, ж., діал.
Кріт.
Кертина всю озимину порила (з газ.);
* У порівн. А взимi в криївках, у бункерах сидиш тижнями, мов кертина, задихаючись не лише через нестачу кисню, але й вiд пiтьми (Р. Федорів).
Словник української мови (СУМ-20)