кесарів
КЕ́САРІВ, рева, реве, книжн., заст.
Належний кесареві.
Павло відказав: Я стою перед судом кесаревим, де належить мені суд прийняти (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Напевне видумали свято Патриції-аристократи І мудрий кесарів сенат (Т. Шевченко);
Хто вiддасть податки й iншi повинностi в казну кесареву? (С. Скляренко).
Словник української мови (СУМ-20)