кесон
КЕСО́Н, а, ч.
1. Непроникна для води велика камера, що використовують для проведення підводних робіт, проходження тунелю метро, забезпечення водонепроникнення.
Підводну камеру (кесон) використовують для ремонту човнів, особливо тих їхніх частин, що мають постійне зіткнення з водою (з наук.-попул. літ.);
Учені опрацювали оптимальну технологію для використання кесона під час ремонту опор мостів на великих річках (з навч. літ.).
2. мет. У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження.
Кесон для облицювання стінки металургійної печі складається з двох холодильних плит, кожна з яких має лицьову сторону (з наук. літ.).
3. ав. Порожнистий коробчастий лонжерон у крилі літака.
Кесон крила підтримує його конструкцію й оптимізує навантаження, зумовлені різницею тисків або змінами навантаження (з наук. літ.).
4. архт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної (перев. квадратної або багатокутної) фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь.
Кесон виконує конструктивну або декоративну роль, застосовується для поліпшення акустичних властивостей приміщення (з наук. літ.);
У часи Ренесансу кесони прикрашали бордюрами, центральні поля збагачували розетками та іншими рельєфними зображеннями (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)