кесон
кесо́н
-а, ч.
1》 Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро.
2》 У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження. Кесони мартенівських печей.
3》 архіт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови