кесон
КЕСО́Н, а, ч.
1. Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро.
Перша підводна камера — кесон, призначена для роботи під водою, була винайдена 280 років тому (Наука.., 11, 1963, 27);
Вперше у вітчизняному мостобудуванні в Дарниці був опущений дослідний автоматичний кесон без людей (Знання.., 6, 1966, 4).
2. У металургійних печах — сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження.
Кесони мартенівських печей.
3. архт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь.
Кесони прикрашуються розетками (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 40).
Словник української мови (СУМ-11)