1. Словник української мови в 11 томах

кесон

КЕСО́Н, а, ч.

1. Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро.

Перша підводна камера — кесон, призначена для роботи під водою, була винайдена 280 років тому (Наука.., 11, 1963, 27);

Вперше у вітчизняному мостобудуванні в Дарниці був опущений дослідний автоматичний кесон без людей (Знання.., 6, 1966, 4).

2. У металургійних печах — сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження.

Кесони мартенівських печей.

3. архт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь.

Кесони прикрашуються розетками (Архіт. Рад. Укр., 10, 1939, 40).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кесон — кесо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кесон — -а, ч. 1》 Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. 2》 У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кесон — КЕСО́Н, а, ч. 1. Непроникна для води велика камера, що використовують для проведення підводних робіт, проходження тунелю метро, забезпечення водонепроникнення. Словник української мови у 20 томах
  4. кесон — кесо́н (франц. caisson, букв. – ящик) 1. Огороджувальна конструкція для утворення під водою або у водонасиченому грунті робочого простору без води. 2. Сталеві коробки, в яких циркулює вода для охолодження. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кесон — Пристрій для проведення робіт під водою; сталевий або залізобетонний ковпак, з якого після занурення догори дном витісняють воду за допомогою стисненого повітря; фундаментний к. — к., заповнений бетоном, використовують для підтримання водних споруд. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кесон — Кесо́н, -ну; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кесон — (фр. < італ. — ящик) 1. Пластично оброблене заглиблення квадратної, шестикутної або восьмикутної форми на поверхні арок чи склепіння, яке облегшувало перекриття і одночасно створювало декоративний ефект (порівн. касета). Архітектура і монументальне мистецтво