кесон

кесо́н

(франц. caisson, букв. – ящик)

1. Огороджувальна конструкція для утворення під водою або у водонасиченому грунті робочого простору без води.

2. Сталеві коробки, в яких циркулює вода для охолодження.

3. Порожнистий коробчастий лонжерон у крилі літака, що сприймає зусилля вигину й кручення.

4. архіт. Заглиблення квадратної або багатокутної форми на стелях, внутрішніх поверхнях арок і склепінь.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кесон — кесо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
кесон — -а, ч. 1》 Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. 2》 У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
кесон — КЕСО́Н, а, ч. 1. Непроникна для води велика камера, що використовують для проведення підводних робіт, проходження тунелю метро, забезпечення водонепроникнення. Словник української мови у 20 томах
кесон — Пристрій для проведення робіт під водою; сталевий або залізобетонний ковпак, з якого після занурення догори дном витісняють воду за допомогою стисненого повітря; фундаментний к. — к., заповнений бетоном, використовують для підтримання водних споруд. Універсальний словник-енциклопедія
кесон — Кесо́н, -ну; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кесон — КЕСО́Н, а, ч. 1. Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. Словник української мови в 11 томах
кесон — (фр. < італ. — ящик) 1. Пластично оброблене заглиблення квадратної, шестикутної або восьмикутної форми на поверхні арок чи склепіння, яке облегшувало перекриття і одночасно створювало декоративний ефект (порівн. касета). Архітектура і монументальне мистецтво