кесон

КЕСО́Н, а, ч.

1. Непроникна для води велика камера, що використовують для проведення підводних робіт, проходження тунелю метро, забезпечення водонепроникнення.

Підводну камеру (кесон) використовують для ремонту човнів, особливо тих їхніх частин, що мають постійне зіткнення з водою (з наук.-попул. літ.);

Учені опрацювали оптимальну технологію для використання кесона під час ремонту опор мостів на великих річках (з навч. літ.).

2. мет. У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження.

Кесон для облицювання стінки металургійної печі складається з двох холодильних плит, кожна з яких має лицьову сторону (з наук. літ.).

3. ав. Порожнистий коробчастий лонжерон у крилі літака.

Кесон крила підтримує його конструкцію й оптимізує навантаження, зумовлені різницею тисків або змінами навантаження (з наук. літ.).

4. архт. Художньо оформлена заглибина у формі геометричної (перев. квадратної або багатокутної) фігури на внутрішній поверхні арок або склепінь.

Кесон виконує конструктивну або декоративну роль, застосовується для поліпшення акустичних властивостей приміщення (з наук. літ.);

У часи Ренесансу кесони прикрашали бордюрами, центральні поля збагачували розетками та іншими рельєфними зображеннями (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кесон — кесо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кесон — -а, ч. 1》 Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. 2》 У металургійних печах – сталева коробка, у якій циркулює вода для охолодження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кесон — кесо́н (франц. caisson, букв. – ящик) 1. Огороджувальна конструкція для утворення під водою або у водонасиченому грунті робочого простору без води. 2. Сталеві коробки, в яких циркулює вода для охолодження. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кесон — Пристрій для проведення робіт під водою; сталевий або залізобетонний ковпак, з якого після занурення догори дном витісняють воду за допомогою стисненого повітря; фундаментний к. — к., заповнений бетоном, використовують для підтримання водних споруд. Універсальний словник-енциклопедія
  5. кесон — Кесо́н, -ну; -со́ни, -нів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кесон — КЕСО́Н, а, ч. 1. Непроникна для води велика камера, що спускається на дно моря або річки під час підводних робіт, а також застосовується під час проходження тунелю метро. Словник української мови в 11 томах
  7. кесон — (фр. < італ. — ящик) 1. Пластично оброблене заглиблення квадратної, шестикутної або восьмикутної форми на поверхні арок чи склепіння, яке облегшувало перекриття і одночасно створювало декоративний ефект (порівн. касета). Архітектура і монументальне мистецтво