кете

КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко.

Те саме, що ке, але у звертанні до кількох осіб.

Ось кете лишень кабаки, в кого мiцнiша, та й слухайте (Г. Квітка-Основ'яненко);

Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Т. Шевченко);

– Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди, – я подивлюсь! – сказав Мельхиседек (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. Кете — Ке́те прізвище  Орфографічний словник української мови
2. кете — КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Шевч., І, 1951, 37); — Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди,— я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 113).  Словник української мови в 11 томах
3. кете — Ке́те см. ке.  Словник української мови Грінченка