кете
КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко.
Те саме, що ке, але у звертанні до кількох осіб.
Ось кете лишень кабаки, в кого мiцнiша, та й слухайте (Г. Квітка-Основ'яненко);
Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Т. Шевченко);
– Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди, – я подивлюсь! – сказав Мельхиседек (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- Кете — Ке́те прізвище Орфографічний словник української мови
- кете — КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Шевч., І, 1951, 37); — Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди,— я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 113). Словник української мови в 11 томах
- кете — Ке́те см. ке. Словник української мови Грінченка