1. Словник української мови в 11 томах

кете

КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке.

Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Шевч., І, 1951, 37);

— Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди,— я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кете — Ке́те прізвище Орфографічний словник української мови
  2. кете — КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке, але у звертанні до кількох осіб. Ось кете лишень кабаки, в кого мiцнiша, та й слухайте (Г. Квітка-Основ'яненко); Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. кете — Ке́те см. ке. Словник української мови Грінченка