1. Орфографічний словник української мови

Кете

Ке́те

прізвище

∗∗∗

ке́те

присудкове слово

ану; дайте

незмінювана словникова одиниця

розм., рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кете — КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке, але у звертанні до кількох осіб. Ось кете лишень кабаки, в кого мiцнiша, та й слухайте (Г. Квітка-Основ'яненко); Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Т. Словник української мови у 20 томах
  2. кете — КЕ́ТЕ, невідм., розм., рідко. Те саме, що ке. Кете лиш кресало Та тютюну, щоб, знаєте, Дома не журились (Шевч., І, 1951, 37); — Чи таки наша картопля, чи, може, турецька? а кете лишень дайте сюди,— я подивлюсь! — сказав Мельхиседек (Н.-Лев., III, 1956, 113). Словник української мови в 11 томах
  3. кете — Ке́те см. ке. Словник української мови Грінченка