кибалочка
КИБА́ЛОЧКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до киба́лка.
Он глянь на поріг, діво, несуть твоє діло: чіпчичок, кибалочку на твою головочку (Сл. Б. Грінченка);
Кожній [дівці] хочеться, щоб їй дружки .. весільних пісень проспівали, .. щоб розплели їй косу, наділи “кибалочку”, та все з піснями (Грицько Григоренко);
Розділивши волосся на дві половини і скрутивши кожну з них у жгут, жінки намотували її на кибалочку, а поверх неї накладали очіпок, який пов'язували наміткою або хусткою (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)