киги

КИГИ́, КИГИ́-КИГИ́, виг.

Звуконаслідування, що означає крик чайки.

Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (В. Самійленко);

І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги – мов чайка з-над Дніпра (В. Стус);

А чайка все кричатиме: киги! (Л. Костенко).

Значення в інших словниках

1. киги — киги́ вигук незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. киги — виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. киги — КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (Сам., II, 1958, 30).  Словник української мови в 11 томах
4. киги — Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85.  Словник української мови Грінченка