1. Словник української мови у 20 томах

киги

КИГИ́, КИГИ́-КИГИ́, виг.

Звуконаслідування, що означає крик чайки.

Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (В. Самійленко);

І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги – мов чайка з-над Дніпра (В. Стус);

А чайка все кричатиме: киги! (Л. Костенко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киги — киги́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. киги — виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. киги — КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (Сам., II, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах
  4. киги — Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85. Словник української мови Грінченка