киги
КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки.
Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (Сам., II, 1958, 30).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- киги — киги́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- киги — виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- киги — КИГИ́, КИГИ́-КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (В. Самійленко); І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги – мов чайка з-над Дніпра (В. Стус); А чайка все кричатиме: киги! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
- киги — Киги! меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85. Словник української мови Грінченка