киги

Киги!

меж. Выражаетъ крикъ чайки. Ой біда чайці, чайці небозі, що вивела дітки при битій дорозі. Киги! киги! злетівши вгору. Лукаш. 85.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. киги — киги́ вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. киги — виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. киги — КИГИ́, КИГИ́-КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (В. Самійленко); І що кигиче в мертвій цій пустелі? Киги-киги – мов чайка з-над Дніпра (В. Стус); А чайка все кричатиме: киги! (Л. Костенко). Словник української мови у 20 томах
  4. киги — КИГИ́, виг. Звуконаслідування, що означає крик чайки. Ой біда, біда Чайці-небозі, Що вивела діток При битій дорозі. Киги! киги! (Сам., II, 1958, 30). Словник української мови в 11 томах