килимниця

КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж.

Жін. до кили́мник.

Чогось у нас робота йде дляво [мляво], як мокре горить: мої килимниці, здається, таки не дуже зручні та здатні до цього діла (І. Нечуй-Левицький);

Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими, .. але найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями з шматків шовку або сукна різного кольору (З. Тулуб).

Значення в інших словниках

1. килимниця — кили́мниця іменник жіночого роду, істота килимарка рідко  Орфографічний словник української мови
2. килимниця — -і. Жін. до килимник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. килимниця — КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до кили́мник. Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими, ..але найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями з шматків шовку або сукна різного кольору (Тулуб, В степу.., 1964, 174).  Словник української мови в 11 томах
4. килимниця — Килимниця, -ці ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.  Словник української мови Грінченка