1. Словник української мови у 20 томах

килимниця

КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж.

Жін. до кили́мник.

Чогось у нас робота йде дляво [мляво], як мокре горить: мої килимниці, здається, таки не дуже зручні та здатні до цього діла (І. Нечуй-Левицький);

Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими, .. але найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями з шматків шовку або сукна різного кольору (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. килимниця — кили́мниця іменник жіночого роду, істота килимарка рідко Орфографічний словник української мови
  2. килимниця — -і. Жін. до килимник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. килимниця — КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до кили́мник. Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими, ..але найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями з шматків шовку або сукна різного кольору (Тулуб, В степу.., 1964, 174). Словник української мови в 11 томах
  4. килимниця — Килимниця, -ці ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196. Словник української мови Грінченка