килимниця
Килимниця, -ці
ж. Дѣлающая ковры. Жінка — ткаля, дочка — килимниця. Сим. 196.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- килимниця — кили́мниця іменник жіночого роду, істота килимарка рідко Орфографічний словник української мови
- килимниця — -і. Жін. до килимник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- килимниця — КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж. Жін. до кили́мник. Чогось у нас робота йде дляво [мляво], як мокре горить: мої килимниці, здається, таки не дуже зручні та здатні до цього діла (І. Словник української мови у 20 томах
- килимниця — КИЛИ́МНИЦЯ, і, ж., рідко. Жін. до кили́мник. Її недурно вважали найкращою килимницею аулу: вона вміла ткати килими, ..але найкраще виходили в неї шатні казахські килими з нашитими на білу повсть аплікаціями з шматків шовку або сукна різного кольору (Тулуб, В степу.., 1964, 174). Словник української мови в 11 томах