килимник
КИЛИ́МНИК, а, ч.
Те саме, що килима́р.
Козаки перевелися, а от iмена й прiзвища турецькi залишилися: драгомани, сагайдаки, бузулуки, килимники, кунтушi тощо (О. Чорногуз).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
-
килимник —
кили́мник іменник чоловічого роду, істота рідко
Орфографічний словник української мови
-
килимник —
-а, ч., рідко. Те саме, що килимар.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
килимник —
КИЛИ́МНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р.
Словник української мови в 11 томах