килимник
кили́мник
іменник чоловічого роду, істота
рідко
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- килимник — -а, ч., рідко. Те саме, що килимар. Великий тлумачний словник сучасної мови
- килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч. Те саме, що килима́р. Козаки перевелися, а от iмена й прiзвища турецькi залишилися: драгомани, сагайдаки, бузулуки, килимники, кунтушi тощо (О. Чорногуз). Словник української мови у 20 томах
- килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р. Словник української мови в 11 томах