1. Словник української мови в 11 томах

килимник

КИЛИ́МНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. килимник — кили́мник іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. килимник — -а, ч., рідко. Те саме, що килимар. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч. Те саме, що килима́р. Козаки перевелися, а от iмена й прiзвища турецькi залишилися: драгомани, сагайдаки, бузулуки, килимники, кунтушi тощо (О. Чорногуз). Словник української мови у 20 томах