килимник

КИЛИ́МНИК, а, ч.

Те саме, що килима́р.

Козаки перевелися, а от iмена й прiзвища турецькi залишилися: драгомани, сагайдаки, бузулуки, килимники, кунтушi тощо (О. Чорногуз).

Значення в інших словниках

1. килимник — кили́мник іменник чоловічого роду, істота рідко  Орфографічний словник української мови
2. килимник — -а, ч., рідко. Те саме, що килимар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р.  Словник української мови в 11 томах