Орфографічний словник української мови

килимник

кили́мник

іменник чоловічого роду, істота

рідко

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. килимник — -а, ч., рідко. Те саме, що килимар.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч. Те саме, що килима́р. Козаки перевелися, а от iмена й прiзвища турецькi залишилися: драгомани, сагайдаки, бузулуки, килимники, кунтушi тощо (О. Чорногуз).  Словник української мови у 20 томах
  3. килимник — КИЛИ́МНИК, а, ч., рідко. Те саме, що килима́р.  Словник української мови в 11 томах