кинджальний

КИНДЖА́ЛЬНИЙ, а, е.

Прикм. до кинджа́л.

Якщо заточують сталь з двох боків, то таке лезо називають кинджальним (з навч. літ.);

* Образно. – Хоч... усе живе о своєму животі думає. І враз скипіло в Ждановім серці, він стиснув кулаки, що лежали на колінах, прямим, кинджальним поглядом сіконув дяка (Ю. Мушкетик);

Крізь густі шати багатоповерхового тропічного лісу несила продертись навіть кинджальним сонячним променям (О. Чорногуз);

// Завданий кинджалом.

Кинджальна рана була не дуже глибока (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кинджальний — кинджа́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кинджальний — -а, -е. 1》 Прикм. до кинджал. Кинджальне лезо. || Зробл. кинджалом. Кинджальна рана. 2》 перен. Подібний до кинджала, який нагадує кинджал. 3》 перен. Стрімкий і дуже сильний (про удар, атаку і т. ін., переважно в якій-небудь спортивній грі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кинджальний — КИНДЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до кинджа́л. Кинджальне лезо; // Зробл. кинджалом. Кинджальна рана. ∆ Кинджа́льний вого́нь, військ. — вогонь із кулеметів, гармат і т. ін., раптово відкритий з близької відстані в одному напрямі.  Словник української мови в 11 томах