кинджальний
КИНДЖА́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до кинджа́л.
Кинджальне лезо;
// Зробл. кинджалом.
Кинджальна рана.
∆ Кинджа́льний вого́нь, військ. — вогонь із кулеметів, гармат і т. ін., раптово відкритий з близької відстані в одному напрямі.
Строчив по німцях з вікна станковий кулемет. Бив прицільним кинджальним вогнем (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 318).
Словник української мови (СУМ-11)