кипчацький

КИПЧА́ЦЬКИЙ, а, е.

Прикм. до кипчаки́.

Людиною, котра вміла розмовляти кипчацькою, був Іштван Варро (із журн.);

// Такий, як у кипчаків.

Раб підвівся, обтрусив з колін сніг, зняв з кудлатої голови стару кипчацьку шапку з облізлого заячого хутра і без страху глянув у вічі можновладному монголові (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. кипчацький — кипча́цький прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кипчацький — -а, -е. Стос. до кипчаків.  Великий тлумачний словник сучасної мови