кипінь
КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч.
1. розм. Те саме, що окрі́п¹.
Кипнем її .. спарив (Сл. Б. Грінченка);
Не кладіть у кипінь свіжі фрукти – вони втрачають вітаміни й смак (з мови реклами).
2. перен., рідко. Те саме, що кип'яти́ння.
У кипінь хвиль занурюючи носа, Фелюка рветься з якоря (Є. Плужник);
З-за обрію котилися срібні валуни, і хлопцеві здавалося, що він іде просто в море, у .. кипінь хвиль (М. Чабанівський);
Я знов у сні ходив до себе в гості Стежиною, де б'ється осока Коло млина, де у вербовій брості Шумить кипінь на зрубі лотока (П. Воронько);
Безбородько підійшов до заростів бузку, що двома непролазними стінами стояв обабіч алеї, і обличчям уткнувся в прохолодну кипінь цвітіння (В. Малик);
* У порівн. – Ідеш отим завулком, а тобі На .. бриль спадає Вишневий цвіт, мов білі клапті кипню (І. Вирган).
Словник української мови (СУМ-20)