кипінь
КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч.
1. розм. Те саме, що окрі́п¹.
Кипнем її .. спарив (Сл. Б. Грінченка);
Не кладіть у кипінь свіжі фрукти – вони втрачають вітаміни й смак (з мови реклами).
2. перен., рідко. Те саме, що кип'яти́ння.
У кипінь хвиль занурюючи носа, Фелюка рветься з якоря (Є. Плужник);
З-за обрію котилися срібні валуни, і хлопцеві здавалося, що він іде просто в море, у .. кипінь хвиль (М. Чабанівський);
Я знов у сні ходив до себе в гості Стежиною, де б'ється осока Коло млина, де у вербовій брості Шумить кипінь на зрубі лотока (П. Воронько);
Безбородько підійшов до заростів бузку, що двома непролазними стінами стояв обабіч алеї, і обличчям уткнувся в прохолодну кипінь цвітіння (В. Малик);
* У порівн. – Ідеш отим завулком, а тобі На .. бриль спадає Вишневий цвіт, мов білі клапті кипню (І. Вирган).
Значення в інших словниках
- кипінь — ки́пінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кипінь — див. холод Словник синонімів Вусика
- кипінь — -пеню, кипень, -пню, ч. 1》 розм. Те саме, що окріп. 2》 перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кипінь — ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). Фразеологічний словник української мови
- кипінь — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
- кипінь — КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч. 1. розм. Те саме, що окрі́п. Кипнем її.. спарив (Сл. Гр.). ◊ Ки́пенем (ки́пнем) кипі́ти: а) вирувати (у 2 знач.), клекотіти. Хай гуде земля під нами Й Січа кипенем кипить (Щог. Словник української мови в 11 томах