1. Фразеологічний словник української мови

кипінь

ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). 2. Вирувати, клекотіти. Вік короткий, треба жить! Хай гуде земля під нами й Січа кипенем кипить (Я. Щоголів).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кипінь — ки́пінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кипінь — див. холод Словник синонімів Вусика
  3. кипінь — -пеню, кипень, -пню, ч. 1》 розм. Те саме, що окріп. 2》 перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кипінь — КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч. 1. розм. Те саме, що окрі́п¹. Кипнем її .. спарив (Сл. Б. Грінченка); Не кладіть у кипінь свіжі фрукти – вони втрачають вітаміни й смак (з мови реклами). 2. перен., рідко. Те саме, що кип'яти́ння. Словник української мови у 20 томах
  5. кипінь — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови
  6. кипінь — КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч. 1. розм. Те саме, що окрі́п. Кипнем її.. спарив (Сл. Гр.). ◊ Ки́пенем (ки́пнем) кипі́ти: а) вирувати (у 2 знач.), клекотіти. Хай гуде земля під нами Й Січа кипенем кипить (Щог. Словник української мови в 11 томах