кипінь
КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч.
1. розм. Те саме, що окрі́п.
Кипнем її.. спарив (Сл. Гр.).
◊ Ки́пенем (ки́пнем) кипі́ти:
а) вирувати (у 2 знач.), клекотіти.
Хай гуде земля під нами Й Січа кипенем кипить (Щог., Поезії, 1958, 297);
б) відбуватися, здійснюватися з великою силою, інтенсивністю.
На безмежних ланах колгоспу-мільйонера.. кипнем киплять.. найрізноманітніші роботи (Крот., Сини.., 1948, 263).
2. перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння.
З-за обрію котилися срібні валуни, і хлопцеві здавалося, що він іде просто в море, у.. кипінь хвиль (Чаб., Тече вода.., 1961, 9);
*У порівн. — Ідеш отим завулком, а тобі На.. бриль спадає Вишневий цвіт, мов білі клапті кипню (Вирган, В розп. літа, 1959, 211).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кипінь — ки́пінь іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кипінь — див. холод Словник синонімів Вусика
- кипінь — -пеню, кипень, -пню, ч. 1》 розм. Те саме, що окріп. 2》 перен., рідко. Біла піна на воді під час її бурхливого вирування, а також кипіння. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кипінь — КИ́ПІНЬ, пеню, КИ́ПЕНЬ, пню, ч. 1. розм. Те саме, що окрі́п¹. Кипнем її .. спарив (Сл. Б. Грінченка); Не кладіть у кипінь свіжі фрукти – вони втрачають вітаміни й смак (з мови реклами). 2. перен., рідко. Те саме, що кип'яти́ння. Словник української мови у 20 томах
- кипінь — ки́пнем (ки́пенем) кипі́ти. 1. Здійснюватися, відбуватися дуже енергійно, з великою силою, інтенсивністю. А на безмежних ланах колгоспу-мільйонера “Нове життя” насправді кипнем киплять не вщухаючи найрізноманітніші роботи (Є. Кротович). Фразеологічний словник української мови
- кипінь — ОКРІ́П (кипляча або дуже гаряча вода), КИП'ЯТО́К, КИ́ПІНЬ (КИ́ПЕНЬ) розм., ВАР розм., КИП'Я́Ч розм. рідко. На вогні закипів казанок з окропом (П. Панч); Жовніри.. почали черпати з казанів окріп та поливати їх зверху кип'ятком (І. Словник синонімів української мови