кияни
КИЯ́НИ, я́н, мн. (одн. кия́нин, а, ч.; кия́нка, и, ж.).
Мешканці Києва.
Серед киян молодих останнього часу починає ширитись європеїзм (Леся Українка);
По Зелених святах Хмельницький прислав до Києва лист, аби кияни готувалися до його приїзду (М. Грушевський);
Мабуть, нема киянина, у якого не було б спогадів, зв'язаних з Аскольдовою могилою (Л. Дмитерко);
Знав [Борозна], що вона [Неля] киянка, батьки її мешкають у власному будинку на Куренівці (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)