кларен
КЛАРЕ́Н, у, ч., геол.
Літогенетичний тип викопного вугілля.
За фізичними й хімічними властивостями кларен за однакового ступеня вуглефікації наближається до вітрену (з наук.-попул. літ.);
У неоднорідному вугіллі кларен утворює смуги різної товщини, іноді складає суцільні пласти вугілля (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)