кларизм

КЛАРИ́ЗМ, у, ч.

Напрям у російській поезії XX ст., для творів якого характерні предметність, конкретність, точність образу.

Акмеїсти називали свою школу адамізмом, від імені праотця Адама, або кларизмом (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. кларизм — • кларизм (від лат. clarus — світлий, ясний) - декадентська течія в рос. поезії і, меншою мірою, — в прозі й драматургії 1907 — 13. Представлена М. Кузміним (повість "Крила", 1907; зб. віршів "Куранти кохання", 1910), С. Городецьким (зб.  Українська літературна енциклопедія