кларк

КЛАРК, а, ч.

Число, виражене у вагових атомних або об'ємних відсотках.

Кларк – важливий параметр у геохімії, що дає змогу зрозуміти закономірності розподілу хімічних елементів на Землі та в доступній частині Всесвіту (з наук. літ.);

На основі складних і численних розрахунків розробляють відповідні показники – кларки, що відображають ідеальну ситуацію (з навч. літ.).

△ (1) Кла́рки елеме́нтів – система усереднених умістів, що характеризують поширеність хімічних елементів у великій геохімічній системі (у земній корі, літосфері, атмосфері, гідросфері, біосфері, на Землі загалом або в космосі).

Кларки елементів виражаються в масових, об'ємних, атомних відсотках, проміле, мільйонних частках або щодо вмісту одного з елементів, найбільш поширеного, наприклад, кремнію (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. Кларк — Кларк прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. кларк — -а, ч., геол. Одиниця вмісту хімічних елементів у земній корі та космічних об'єктах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Кларк — I (Clarke) Едвард Деніел, 1769-1822, англ. мандрівник, мінералог; гол. праці: мемуари про подорожі країнами Європи та Близького Сх., зокрема про перебування у пд. та сх. регіонах України (Росія, татари і Туреччина) з інформацією про побут укр.  Універсальний словник-енциклопедія