клейофан
КЛЕЙОФА́Н, у, ч., геол.
Мінерал класу сульфідів, світлобарвний або безбарвний різновид цинкової обманки; руда цинку.
Прозорі кристали клейофану можуть мати відтінки світло-жовтого, рудого, салатового або зеленувато-жовтого кольору (з навч. літ.);
На відміну від інших сфалеритів у клейофані відсутні домішки заліза й марганцю (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)