клейстер
КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч.
Клей, вигот. із крохмалю або борошна.
Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (В. Петльований);
Розвiвши клейстер, я густо намазав дашок конверта (Р. Андріяшик);
Клейстер можна отримати методом підігріву картопляного або кукурудзяного крохмалю чи борошна, розчиненого у воді (з навч. літ.);
Клейстер це екологічно чистий вид клею, який не містить смол чи хімічних компонентів (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)