клейстер

КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю або борошна.

Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (Петльов., Хотинці, 1949, 21);

Щоб отрута краще прилипала до листя, на кожні 10 л розчину додають по 100 г меляси або борошняного клейстеру (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 39).

Значення в інших словниках

1. клейстер — кле́йстер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. клейстер — -у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю чи борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клейстер — Ліпило, мастка, ліспа, див. клей  Словник чужослів Павло Штепа
4. клейстер — КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, вигот. із крохмалю або борошна. Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (В. Петльований); Розвiвши клейстер, я густо намазав дашок конверта (Р.  Словник української мови у 20 томах
5. клейстер — Кле́йстер, -тру, -трові; -три, -трів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)