Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

клейстер

Кле́йстер, -тру, -трові; -три, -трів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. клейстер — кле́йстер іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. клейстер — -у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю чи борошна.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клейстер — Ліпило, мастка, ліспа, див. клей  Словник чужослів Павло Штепа
  4. клейстер — КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, вигот. із крохмалю або борошна. Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (В. Петльований); Розвiвши клейстер, я густо намазав дашок конверта (Р.  Словник української мови у 20 томах
  5. клейстер — КЛЕ́ЙСТЕР, у, ч. Клей, виготовлений із крохмалю або борошна. Обмазав [Володя] стовп клейстером і одним махом розпластав на ньому листок, з якого промовляли нескорені до всіх хотинців (Петльов.  Словник української мови в 11 томах