клема
КЛЕ́МА, и, ж., техн.
Затискач для з'єднування електричних проводів з машиною, приладом і т. ін.
Він прив'язав себе до металевої перекладини, щоб звільнити руки, і заходився приладнувати дріт до клем патрона (М. Зарудний);
Перед ним невеличкий ящичок з двома ручками, з клемами, гніздами для навушників (П. Автомонов);
Тільки вискочивши з машини та піднявши капот, щоб зірвати з акумулятора клему, я збагнув, що то не дим – то парував тосол, який закипів у радіаторі (В. Шкляр);
Бойчук прикріпив два кінці шнура до клем у залізній коробці з поперечною ручкою (Д. Білий).
Словник української мови (СУМ-20)