кленина
КЛЕНИ́НА, и, ж., розм.
Кленове дерево, клен.
Темна соснина почина мішаться з дубом, липою, клениною (О. Стороженко);
// Деревина́ клена.
Я столяр, я можу найтоншої стружки Метр одним рухом зняти з кленини (П. Дорошко);
Вони [ковзани] робляться так: береш по довжині чобота брусочок березини, явора або кленини, вистругуєш з нього копаничку, робиш східчик для каблука, а низом рівненько пропускаєш дріт, чим товщий, тим краще (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)