клопотнеча

КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм.

Те саме, що кло́піт 1, 2.

По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Панас Мирний);

У тій клопотнечі не зауважили, що той огрядний сивочолий чоловік вже дає поблизу інтерв'ю на камеру (Г. Вдовиченко);

Осінні вечори минали в буденній клопотнечі, під шарудіння листя та завивання вітру (із журн.).

Значення в інших словниках

1. клопотнеча — клопотне́ча іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. клопотнеча — див. турбота  Словник синонімів Вусика
3. клопотнеча — -і, ж., розм. Те саме, що клопіт 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. клопотнеча — КЛО́ПІТ (заняття, справа, робота, пов'язані з труднощами щодо їх виконання), КЛОПОТНЕ́ЧА розм., КЛОПІТНЯ́ розм., МОРО́КА розм., ЗАМОРО́КА розм., ЗА́ХІД розм., ТАРАПА́ТА діал., ПА́ТОРОЧ діал.  Словник синонімів української мови
5. клопотнеча — КЛОПОТНЕ́ЧА, і, ж., розм. Те саме, що кло́піт 1, 2. По городах теж була немала клопотнеча: мазались, білились, чепурились та прибиралися, збираючись уже на зиму (Мирний, III, 1954, 255).  Словник української мови в 11 томах