клуботання
КЛУБОТА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. клубота́ти й клубота́тися.
Досвідчені садівники щовесни обкурюють садки, адже клуботання диму допомагає боротися зі шкідниками (з навч. літ.);
Клуботання хмар насторожувало селян, віщуюючи погану погоду (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)